Музичні анекдоти
Хворий, лежачи на операційному столі, питає у лікаря:
- Лікарю, а чи зможу я після операції грати на скрипці?
Лікар, переконливо:
- Звичайно зможете!
- Як чудово, лікарю, – раніше я ніколи не грав на скрипці!..
Поліцейський стукає у двері. Відчиняє господар, і запитує:
- Що вам потрібно?
- Нам повідомили, що ви знущаєтесь над Бетховеном!..
У консерваторії, на екзамені по вокалу абітурієнтка запитує у професора:
- Скажіть, я хочу знати правду: мій голос ні на що не годиться?
- Ну, чому ж? Він може згодитись, наприклад при пожежі чи пограбуванні.
Якось Россіні обідав у знайомої дами, але настільки заощадливої, що встав з-за столу голодним. Господиня люб’язно йому:
- Прошу вас ще якось пообідати у мене.
- Із задоволенням, – відповів той – , хоч зараз!
Музикант з контрабасом не зміг сісти до переповненого автобусу.
Хлопчик на зупинці:
- От бачите , дядьку, вам треба було вчитись грати на флейті…
Якось Ріхтер, перебуваючи у Львові з концертом, вирішив пройтися коридорами консерваторії, де увечері він мав виступати. Його перестрів літній чоловік:
- Що ви тут робите?
- Але я Ріхтер!
- А я вахтер, – відповів йому той, – прошу покинути приміщення!
Молодий музикант симфонічного оркестру під час свого першого концерту розгубився і не може знайти у нотах місце, звідки потрібно грати.
І пошепки питає свого колегу:
- Де ми знаходимося?
- У колонному залі філармонії! – пихато відповідає той.
Одного разу під час прогулянки з Бетховеном, Гете висловив невдоволення з приводу безперервних поклонів з боку перехожих.
“Нехай це вас не турбує, ваша світлість, – відповів Бетховен, – Можливо, ці вітання призначені для мене.”
- Нюма, негайно перестань мордувати кота і йди займатись на скрипці!
- Я й займаюсь на скрипці.
- Тоді перестань мордувати скрипку і йди їсти!
На суді.
Суддя: Підсудний, десь я вас вже бачив.
Підсудний: Так-так, я вчив вашого сина грати на гітарі…
Суддя: А-а-а! Двадцять років каторги!
Приходить програміст до піаніста – подивитися на новий рояль.
Довго ходить навколо, хмикає, потім заявляє:
- Клава незручна – всього 84 клавіші, половина функціональних, жодна не підписана.
Хоча … Міняти висоту шрифту ногою – оригінально!!!
На банкеті в Будинку композиторів один музикант, великий любитель випити, говорить своєму колезі:
- Що ж ти, друже, нічого не п’єш?
- Бачиш, – відповідає той, – пити при тобі, це все одно, що в присутності Паганіні грати на скрипці.
Студент консерваторії винайняв квартиру, через тиждень телефонує матері і скаржиться на сусідів …
“Одна ридає весь день, інша лежить в ліжку і стогне, а ще є хлопець, який б’ється головою об стінку”.
- Ти тримайся від них подалі, синку, – радить мати.
- А я так і роблю. Сиджу цілий день у себе в кімнаті і граю на трубі.
Зустрічаються два друзі музиканти. Один веселий, а інший – сумний.
Веселий: Слухай, уявляєш? Я вчора купив у магазині твій новий альбом!!!
Сумний: А… Так це був ти?!..
Диригент, скривившись, зупиняє оркестр…
- Контрабас!… Візьміть, будь-ласка, “мі”.
- Иррррр…
- Так… А “фа”?
- Иррррр…
- Ах… Грайте, що хочете…
Розмовляють два приятелі. Один питає в іншого:
- Ну як, Макс, успіхи на гітарі?
- Та не дуже!
- А чому так?
- Та ось ніяк не зрозумію, в мене пальців пять, а струн – шість!
- Т-а-а-ак… Уявляю, які монстри грають на фортепіано…
Лише одиниці з тих, кого мучить кашель , ідуть до лікаря. Усі інші йдуть до театру…
Росіянин запізнюється на спектакль в Ла Скала. Вбігає до глядацького залу, до нього підходить черговий:
- Тс-с-с-с… Будь-ласка, тихіше…
- А що, вже всі сплять?
Радіопередача:
- А зараз ви почуєте твір Ніколо Паганіні.
- Микола, ану зіграй що-небудь.
- Ні, не буду!
- Та зіграй.
- Ні, нема настрою!
- Зіграй!
- Не хочу!
- Шановні слухачі, ви прослухали капризи Паганіні.
Суддя запитує підсудного:
- Чи визнаєте ви, що у нетверезому стані намагались пройти до театру?
- Так, ваша честь, визнаю! У тверезому стані мене б туди й палицею не загнали!
Музикант-джентльмен – це той, хто вміє грати на волинці, але не робить цього!
Диригент оркестру отримує у перерві концерту записку: “Я не ябеда, але цей рудий вусатий дядько б’є по барабану лише тоді, коли ви на нього дивитесь!”
Вчитель музики до учня:
- Попереджую, якщо ти не будеш чемним на уроці, я скажу твоїм батькам, що у тебе є талант!
- Чий бюст поставити на моє фортепіано: Брамса чи Бетховена?
- Постав Бетховена, він був глухим…
Рок-журналіст – це людина, яка не вміє писати, бере інтерв’ю у людини, що не вміє говорити, для людей, які не вміють читати. (Френк Заппа)
У магазині:
- Якийсь дивний у вас перелік товарів: тільки саксофони та пістолети?
- Нічого дивного: лишень хто-небудь купує саксофон, незабаром приходить його сусід та купує пістолет!
Оперний співак обурюється після концерту:
- Мені подарували лише дві корзини квітів!
Його заспокоюють:
- Не варто засмучуватись, наступного разу подарують більше!
- Так, але я заплатив за три корзини!
Відомий композитор розповідає своїм друзям:
- Над своєю колисковою я працював три роки!
- Але чому так довго?
- Бо я постійно засинав!
Господар взуттєвого магазина пошепки запитує продавця:
- У чому справа, чому ви не допоможете он тому покупцю? Він вже годину вибирає взуття!
- Це особливий випадок! – відповідає той. – Цей чоловік – музикант. Він намагається знайти два черевики, які б скрипіли у одній тональності!
- Що таке клавесин?
- Бета-версія піаніно.
- Гмм… А рояль?
- Піаніно-Про.
- У нас вдома ніхто не дармує. Моя дружина вчиться грати на скрипці, дочка – на піаніно, а син – на гітарі.
- А ти сам що робиш?
- Я? Мовчки страждаю…
Покупець зайшов до музичного магазину, щоб купити диск з сонатами Бетховена. У магазині він знайшов відділ хіп-хопа, року, репу, кантрі та джазу, але не може ніяк знайти Бетховена.
- Вибачте, – звертається він до молоденької дівчини продавця, – а де у вас відділ класики?
Після невеликої паузи вона запитує:
- Ви маєте на увазі… Елвіса Преслі?
- Ви можете позичити нам свій магнітофон?
- Але вже пізно! А, ви напевно хочете трохи потанцювати?
- Ні, нам дуже хочеться спати!
В театрі перед початком спектакля чоловік пояснює дружині:
- Події у другій дії закінчуються через рік.
- А наші квитки будуть дійсними? – схвильовано запитує дружина?
Студент консерваторії, сильно хвилюючись, вперше виступає у ролі конферансьє, об’являє:
- Зараз студентка другого курсу виконає “Бажання” Шопена. Музика також Шопена.
Россін був присутній на прем’єрі опери Моцарта “Дон Жуан”, де головну роль виконував знаменитий тенор Рубіні. Поряд з Россіні сидів молодий чоловік, який голосно підспівував артистам, заваджаючи іншим слухати оперу.
Нарешті Россіні не витримав:
- Який всеж-таки паскуда!
- Це ви на мене?
- Ні, що Ви, це я до того телепня Рубіні, який не дає послухати вас!
Один молодий композитор зіграв якось Штраусу увертюру до своєї нової опери.
- Чудова річ, відповів, Штраус. – От тільки деякі місця нагадують Моцарта.
- Нічого, це не зашкодить, – Моцарта дуже добре слухають.
- Яка різниця між добрим диригентом та поганим? – спитали якось Роберта Шоу.
- Хороший тримає партитуру в голові, а поганий – голову у партитурі.
Один диригент паризької опери, який був на диво самовпевненим, розмовляючи із Сен-Сансом, безапеляційно заявив, що використання тромбонів у симфоніях неоправдане.
- Але ж навіть великий Бетховен використовував тромбони, – сказав Сен-Санс.
- Це так, але Бетховен зробив би розумніше, якби їх не використовував.
Якось Тосканіні спитали, чому у складі його оркестру ніколи не було жодної жінки.
- Бачите, відповів маестро, – жінки дуже заваджають. Коли вони вродливі, то заваджають музикантам, а коли негарні, то ще більше – мені.
Перший концерт Генделя у Лондоні не мав успіху. Це дуже схвилювало його друзів, та сам Гендель був спокійний:
- Не хвилюйтесь! – підбадьорював він. – У порожньому залі музика звучить краще.
Йоган Себастьян Бах приходив на репетиції своєї нової ораторії з восьмирічним сином. Той байдуже слухав усю ораторію, та коли починала лунати фінальна фуга, відразу пожвавлювався. Бах вирішив вияснити причину такої прихильності хлопчика до поліфонічної музики.
- Тобі подобається моя фуга? – спитав він сина.
- Ні, батьку, – відповів той, – коли оркестр починає грати цю фугу, я знаю, що твоя ораторія закінується, і ми скоро повернемося додому та будемо обідати.
Россіні не переносив музики Вагнера. Одного разу, коли після обіду у товаристві Россіні усі присіли на терасі з бокалами солодкого вина, з їдальні несподівано для усіх пролунав шум.
Дзвін, стук, грюкіт, тріск, гул – і, нарешті, стогін та скрегіт. Гості завмерли… Россіні побіг до їдальні.
Через хвилину він повернувся з посмішкою:
- Слава богу, – це служниця зачепила скатертину та перевернула весь сервіс, а я вже подумав, що хтось насмілився у моєму домі зіграти увертюру до “Тангейзера”!
Діалог у філармонії:
- Скажіть, що сьогодні виконують?
- П’яту симфонію.
- Слава богу, що ми з дружиною запізнились на перші чотири!
- Розмовляйте, будь-ласка, тихіше, нічого не чути!
- Вибачайте, але коли ми будемо говорити тихіше, ви почуєте ще менше!
- Як таке може бути, тільки що ви кидали у соліста гнилі яблука, а тепер йому аплодуєте!?
- Я хочу, щоб він ще раз вийшов – у мене залишилось ще два.
- Чому цю співачку називають незрівнянною?
- Напевно, тому, що з іншими порівняти соромно!
- Який неприємний голос! Ви знаєте, хто це співає?
- Моя дочка.
- Прошу вибачення. Справа, напевно, не в голосі, а у арії. Я переконаний – арія нікудишня! Цікаво, хто її написав?
- Я.
Паганіні запізнювався на концерт. Найнявши візника він попросив його їхати якомога швидше до театру.
- Скільки я маю вам заплатити? – запитав він візника.
- Я відвезу вас безкоштовно, якщо ви мені заграєте на одній струні! – відповів той, впізнавши великого маестро.
- Без проблем, але якщо ви мене повезете на одному колесі!
Бомарше, як відомо був великим “мелофобом” – він ненавидів музику. Саме йому належить фраза:
“Те, чого не варто говорити, співають”. Ще він сказав:
“Хіба мої комедії не звучать настільки добре, щоби не можна було обійтися без цього неприємного шуму?!”
Приятель Россіні розповів якось знаменитому композитору про те, що його знайомий зібрав велику колекцію знарядь для тортур усіх часів та народів.
- А є у його колекції фортепіано? – поцікавився Россіні.
- Нема, звичайно!
- Значить, у дитинстві ваш знайомий не вчився музики!..
- Як заставити п’ятьох тенорів співати в унісон?
- Вбити чотирьох з них.
- Що таке мала секунда?
- Це два тенори, які співають в унісон.
- Що може звучати гірше, ніж один альтист?
- Два альтиста.
Якось Падеревський виступав з концертом у Лондоні. У залі було дуже спекотно, і деякі дами попросили відкрити вікна, після чого у приміщенні подув сильний протяг. Падеревський зупинив гру, й звернувся до дам:
- Я прошу вас закрити вікна. Не можна відразу отримувати два задоволення: слухати музику та вбивати піаніста!
Коли Падеревський гастролював у США, у одному з містечок на невеличкому будинку він подбачив об’яву:
“Місс Джон вчить гри на роялі. Один урок – один долар”.
А сама вчителька у цей час із великими помилками виконувала ноктюрн Шопена.
Падеревський зайшов у дім, мовчки сів за рояль та зіграв цей ноктюрн. Наступного дня на будинку висіла нова табличка:
“Місс Джон – учениця великого Падеревського. Один урок – 10 доларів”.
Відомий польський піаніст та композитор Ігнацій Падеревський якось пояснював одному із своїх учнів, як треба виконувати одну із сонат Шопена:
“Ця соната навіяна спогадами про кохану, і її треба грати, як пісню любові, зверненої до нареченої…”
Прослухавши виконання учня, Падеревський вигукнув:
“Послухайте, ви граєте так, ніби звертаєтесь до тещі!”
Композитору Францу Шуберту не давали спокою кредитори. Втомившись від їхніх переслідувань, Шуберт якось вивісив на своєму баконі піджак, в якому були вивернуті навиворіт кишені.
Через декілька днів кредитори відчепились…
Один американський журналіст звернувся до Патті із запитанням:
- Що таке кохання?
Співачка не задумуючись відповіла:
- Я не можу сказати, що таке кохання…Я можу це заспівати!
Відома італійська співачка Аделіна Патті перш ніж стати знаменитою жила дуже бідно і часто брала в борг мясо у одного мясника. На першому ж сольному концерті, де Патті мала шалений успіх, м’ясник закричав на весь зал:
- Патті! За м’ясо ми квити!
Одного разу Легар признався своїм друзям, що за безкоштовні обіди він дає своїй господині уроки музики. Хтось з друзів поцікавився:
- У неї є здібності?
Легар відповів:
- Звичайно! Особливо добре у неї виходять пиріжки!
Коли відомий скрипаль Яша Хейфец мав виступати на англійському телебаченні, він попросив організаторів концерту оголосити, що він буде грати на скрипці, виготовленій великим Страдіварі, і отримав натупну відповідь:
- Це не можливо, тому, що англійське телебачення не має контракту на рекламу з виробником музичних інструментів.
Один дуже посередній музикант, відпочиваючи в Будинку творчості, постійно набридав Шостаковичу поханням навчити його писати симфонії.
- Дмитро Дмитрович, коли вже ви навчите мене писати симфонії? – почув він в черговий раз під час обіду.
- Одну хвилинку, зараз доїм борщ і навчу, – відповів Шостакович.
Духовний наставник композитора Люллі погодився дати йому відпущення гріхів лише при умові, що той кине до вогню все написане для опери “Ахіл і Поліксена”.
Люллі погодився із християнським смиренням: він звелів віддати партитуру священнику, і той спалив “диявольський” рукопис. Один з покровителів композитора дізнався про це:
- Батист, кажуть, ти спалив свою оперу? Чорт забирай, ти зійшов з розуму? Повірив маячні цього священника і спалив чудову музику?
- Заспокійтесь, пане, заспокійтесь, – шепнув йому на вухо Люллі. – Я знаю, що роблю: у мене є копія!
З іменем грецького філософа Діогена повязано багато історій. Ось одна них. Якось у Афінах у одному товаристві виступав артист. Грав він настільки погано, що усі присутні обурювались та голосно висловлювали своє невдоволення. Аплодував лише один Діоген.
- Невже тобі сподобалась така погана гра? – запитували його.
- Ні. Але я вітаю його за те, що, хоч він і поганий музикант, але всеодно грає, замість того аби красти.
Ріхтер у одному з інтерв’ю розказав, що колись йому постійно снився один і той самий сон:
Радянський час репресій… Ніч… Несподівано дзвінок в двері… усі прокидаються у холодному поті… Дзвінок знову повторюється… Ще раз… Нарешті Ріхтер підходить до дверей і запитує:
- Хто там?!
Голос з іншого боку дверей:
- Не відчиняйте. Це злодій.
Россіні був у гостях в одного барона. Серед гостей був присутній Альфред де Мюссе. Його попросили щось прочитати, й Мюссе зачитав свій новий вірш “Не забувай”. Тоді Россіні, що був наділений феноменальною пам’яттю, вирішив розіграти поета, і ніби ненароком спитав:
- Чий це вірш? Я щось не пригадую автора?..
- Ваш покірний слуга,- відповів Мюссе.
- Та перестаньте, – лукаво сказав Россіні,- я його ще у дитинстві знав напам’ять.
І без єдиної зупинки, слово в слово, повторив тільки но почутий вірш Мюссе!
Якось Карузо повинен був по банківському чеку отримати значну суму. Коли він прийшов у банк, то виявилось, що у нього при собі немає жодного документу. Касир навідріз відмовився виплатити гроші. Карузо на мить задумався, прийняв рішення і… службовці банку почули чудове виконання арії з опери “Тоска”. Цього виявилось цілком достатньо – касир відразу виплатив йому гроші.
Виходячи з банку, Карузо зауважив: “Ніколи у житті я ще так не старався співати, як зараз!”
Брамс акомпанував посередньому віолончелісту і спеціально грав занадто голосно, щоби заглушити його погане виконання. Після виступу віолончеліст був дуже незадоволений і заявив, що він сам себе не чув.
Брамс зітхнув: “Щасливчик!”
Якось один із слухачів почав дуже емоційно сперечатись із композитором Карлом Орфом, критикуючи його твори:
- Чому ви так захоплюєтесь шумом? Згадайте Моцарта, наскільки ніжна його музика! Навіть саме ім’я говорить про це! Мо-царт! Ви ж знаєте, що “царт” з німецької – ніжність.
- Ну і що, – заперечив Орф, – послухайте, як звучить моє прізвище. Орф-ф. Ви ж знаєте, що фф – це фортіссімо!
Одного разу Ростропович приїхав у сибірське селище і виявив, що виконати у клубі концерт для віолончелі з фортепіано неможливо – фортепіано було безнадійно розстроєне. Вихід знайшли: після невеличкої репетиції Ростропович заграв перед колгоспниками під акомпанемент баяна. Несподівано на сцену вийшов чоловік, підійшов до Ростроповича і попросив:
- Друже, помовчи трохи, дай баян послухати!..
Один музичний критик звернувся до полького композитора Кароля Шимановського із запитанням.
- Маестро, чи не здається вам дуже нудним ціле життя нічого не робити, а тільки писати музику?
Композитор відповів:
- Так, трохи нуднувато, але мені здається, що ще нудніше ціле життя нічого не робити а тільки слухати те, що я написав.
Під час круїзу на лайнері «Queen Mary» Хейфец збирався дати благодійний концерт. Зранку він довго грав у теніс, а після обіду дав обіцяний концерт. За вечерею сусід доброзичливо сказав Хейфецу:
- Сьогодні ви чудово грали! Особливо добре у вас виходив удар зліва!
Яша Хейфец вирішив скористатись тим, що він їде у купе поїзда один, вийняв з футляру скрипку і став займатись. Провідник, що проходив повз, відчинив двері і строго заявив:
- Ви можете собі грати, мені це не заваджає, але не надумайте збирати милостиню у поїзді – це заборонено законом!
- О, ні, не хвилюйтесь, – відповів Хейфец. – Я всього лиш готуюсь збирати милостиню… у найбільшому концертному залі Нью-Йорка.
Як бачимо, октава складається з восьми нот. Від до до до.
Є таке фортепіано – називається “Україна”.
Об’ява на музичному форумі – “Продам Україну”…
Коли Россіні був на концерті у Ференца Ліста, його спитали, як йому подобається гра знаменитого піаніста. Россіні відповів:
- Перший відділ він присв’ятив тому, щоби на нього усі дивились. Поки що я можу лише сказати, як Ліст виглядає.
Артуро Тосканіні та П’єтро Масканьї запросили прийняти участь у великому музичному фестивалі, присвяченому Верді. Масканьї, який заздрив диригентській славі Тосканіні, прийняв запрошення з умовою, що він отримає більш високий гонорар, ніж Тосканіні.
“Нехай буде більший хоч на одну ліру” – наполягав він.
Фестивальний комітет погодився. Отримуючи гонорар, Масканьї з подивом виявив, що йому дістанеться … одна ліра.
Тосканіні диригував безкоштовно.
Українського композитора Штогаренко якось запитали:
- Ви слухали вчора нову симфонію молодого композитора Г.?
- Так.
- Цікаво, як реагувала публіка?
- Що вам сказати? Зіграли унічию.
На одній з репетицій оркестра в Лондоні Вагнер, дуже незадоволений трубачами, ледь стримуючи гнів, сказав музиканту-перекладачу:
- Скажіть цим баранам, що, коли вони не будуть добре грати, я повикидую їх геть!
Перекладач, уважно вислухавши таку емоційну тираду диригента, відразу переклав:
- Джентльмени, маестро повністю розуміє ваші труднощі, викликані виконанням його музики, просить вас зробити все можливе, і ні в якому випадку не хвилюватись.
Якось Тосканіні диригував симфонією, у якій арфісту потрібно було взяти один-єдиний раз всього лиш одну-єдину ноту. І арфіст ухитрявся зфальшивити! Тосканіні вирішив повторити цілу симфонію, та, коли прийшла черга вступити арфі, музикант знову зфальшивив. Розгніваний Тосканіні вибіг із залу. Увечері відбувся концерт. Невдаха арфіст зайняв своє місце в оркестрі, зняв футляр з інструмента і побачив: усі струни з арфи були зняті. Залишилась тільки одна – потрібна!
На виконанні симфонічної поеми Клода Дебюссі “Море” якось був присутній автор та відомий французький композитор Ерік Саті. Коли оркестр зіграв першу частину, котра має назву “На морі від світанку до полудня”, Дебюссі спитав свого приятеля, як йому подобається музика. Саті, посміхаючись, відповів:
- Десь біля половини одинадцятої було дуже гарно.
Шарль Гуно якось розмовляв з молодим композитором. Автор “Фауста” задумливо сказав:
- Чим далі ми просуваємося у нашому мистецтві, тим більше цінуємо своїх попередників. Будучи у вашому віці, я говорив просебе “Я”. У двадцять пять років казав – “Я і Моцарт”. У сорок років – “Моцарт і я”. А тепер говорю тихенько – “Моцарт”…
Із інтерв’ю з Федором Шаляпіним:
- Що для вас було найважчим, коли ви вчились співати?
- Оплата уроків…
У океані зазанає лиха величезний туристичний лайнер. На борту, як звичайно, окрім пасажирів велика кількість обслуговуючого персоналу, у тому числі й музиканти.
Наступного дня на хвилях погойдується контрабас, разом із контрабасистом. До нього підпливає задоволений віолончеліст на віолончелі. Віолончеліст (зловтішно):
- Ну і де зараз цей везунчик з флейтою пікколо?
Знаменита італійська співачка Катерина Габріеллі запросила у Катерини II п’ять тисяч дукатів за два місяці виступу в Петербурзі.
- Я своїм фельдмаршалом плачу менше, – запротестувала імператриця.
- Чудово, Ваша імператорська величність, – відрубала Габріеллі, – нехай Ваші фельдмаршали Вам і співають.
Імператриця сплатила зазначену суму.
Якось одного композитора спитали:
- Який ваш найулюбленіший твір?
- Мій улюблений твір, – відповів він, – завжди той, що я збираюся написати у наступному році році…
Старий американський мільйонер нетерпляче чекає, поки його дочки одягнуться, щоб після цього йти з ними на симфонічний концерт. Нарешті йому увірвався терпець, і він кричить:
- Скільки вам потрібно часу, щоб зібратися? Подивіться на мене: шматок вати у вуха, і я вже готовий.
Двоє сидять за столиком у кав’ярні. Розмовляють про музику.
- Я терпіти не можу Баха! – Категорично заявляє вона.
- Т-с-с! А то ще почує! – Застерігає він.
Пані, що сидить в ложі оперного театру, звертається до свого сусіда:
- Я, мабуть, вже чула цю оперу – мені добре знайомі декорації.
Провінціал, що вперше потрапив в оперний театр, залишився незадоволений спектаклем. Особливо не сподобалися йому дуети та хори.
- Подумайте, – обурювався він, – артисти так поспішали скоріше звільнитися, що співали вдвох, а іноді навіть всі разом …
- Уяви собі, коли я грав на скрипці, сусід розбив каменем моє вікно!
- Ну і даремно! Тепер він чує тебе ще краще.
Через кілька років спільного подружнього життя дружина каже чоловікові:
- Колись ти мене любив більше.
- Чому ти так вважаєш?
- Пам’ятаєш, ти мене годинами тримав за руки?
- Але ти забула, що тоді у нас вдома було піаніно.
Відвідувач ресторану звертається до музикантів:
- Чи не могли б ви грати повільніше, бо мій колега не встигає швидко їсти!
Двоє молодих лікарів зустріли гарну жінку.
- Один з них з нею привітався.
- Це твоя пацієнтка?
- Так.
- На що вона скаржилася?
- На ревматизм.
- Ну, і що ти їй порадив?
- Я їй рекомендував перестати грати на фортепіано.
- Не розумію, який зв’язок між хворобою і музикою?
- Дуже простий! Ця дама – моя сусідка поверхом вище.
- А ви, пане, на скрипці граєте?
- Чесно кажучи, не можу на це нічого відповісти, бо ніколи не пробував.
- Знаєте, Джеймс, кажуть, що Паркер заробив величезний маєток, завдяки урокам співу, які бере його дочка.
- Яким чином?
- Він скупив за безцінь усі сусідні будинки.
Герберт фон Караян з дружиною заходять в номер готелю.
- Господи, як тут холодно! – Вигукує дружина.
- Люба! Коли ми наодинці, можеш називати мене просто Гербертом!
Композитор говорить початківцю, який написав колискову:
- Дорогий друже, навіть колискову потрібно писати так, щоб, слухаючи її, люди не засинали від нудьги.
Директор оркестру запитує молодого музиканта:
- Ви чому спізнилися на репетицію?
- Розумієте, я пізно вийшов з дому …
- А раніше не можна було вийти?
- Виходити раніше вже було пізно …
Дружина після побачення з чоловіком зустрілася з начальником в’язниці і просить:
- Ви не могли б моєму чоловікові підшукати якусь легшу работу?
- Куди вже легшу! Він і так у нас грає на трубі в тюремному Диксиленді.
- Дивно, а мені скаржився, що підземний хід копає ..
Зустрічаються два джазмена. Один іншому: – Старий, позич 1000 баксів.
- Нема проблем. Як з Нью-Йорка повернуся, так і позичу.
- А ти що, в Нью-Йорк збираєшся?
- Ні, навіть і не думаю …
Відомий і багатий співак біля воріт раю. Апостол Петро запитує його:
- Добре жили на землі?
- Так! Прекрасно! У мене були вілли на Канарах і Гаваях, квартири в Москві, Парижі та Нью-Йорку, я їздив на «Феррарі», »Порше» та інших дорогих машинах! Але я не розумію, чому ви мене про це питаєте? Я жив добре, але чесно: гастролював, перемагав на конкурсах, записувався на кращих фірмах звукозапису, мені аплодував увесь світ …
- Знаю, знаю … Звичайно ви можете йти в рай, але боюся, що вам там не сподобається!
На приймальному іспиті в консерваторію студента-грузина питають:
- Скільки симфоній написав Бетховен?
- Кількості нє знаю, дарагой! Але за якість ручаюсь!
Два кишенькових злодія сидять на джазовому концерті і уважно спостерігають за віртуозною грою піаніста. Один іншому шепоче:
- Треба ж! Має такі пальці, а займається якоюсь нісенітницею!
У відомого музиканта запитали:
- Скільки ви хотіли б заробляти, щоб відчувати себе щасливим.
- Стільки, скільки я заробляю на думку моїх сусідів!
Скажіть, а яка музика вам більше подобається, швидка чи повільна?
- Та, знаєте, я під неї взагалі засинаю.
- Це як?
- Під швидку – швидко, а під повільну – повільно …
Багатий техаський фермер заглянув у кімнату своєї дочки, де з нею займався вчитель музики.
- Раз, два, три, чотири … Раз, два, три, чотири …
- Пробачте, – саркастично зауважив він, – я найняв вас, щоб вчити дівчинку музики, а не арифметики ..
Кошмарний сон програміста – двійка в двійковому коді ….
Кошмарний сон піаніста – чорна клавіша між мі і фа …
Є лише одна причина, яка заважає вам стати співачкою: ваш голос.
Одного разу великий тенор здійснював турне по Америці. По дорозі його машина зламалася. Поки водій ремонтував її, Карузо зайшов на найближчу ферму, де був любязно прийнятий всією сім’єю. На прощання фермер запитав його ім’я.
- Я Карузо, – відповів співак. – Боже мій! Як дивно! – Скрикнув вражений фермер.
- Ніколи не думав, що зможу зустрітися з вами .. Уяви собі, – звернувся він до дружини, – перед нами видатний мандрівник. Той самий, про якого ми стільки читали: Робінзон Карузо..
Дружина грає на скрипці. Чоловік:
- Ну гаразд, припини! Куплю тобі нову сукню!
- Хороший рекламний агент може все що завгодно продати.
- Ну і як, по-вашому, можна продати браковану партію піаніно, у яких немає чорних клавіш?
- Дуже просто. Даємо рекламу: «Спеціальна партія піаніно для расистів! Всі клавіші – білі »!.
Один співак приїхав на гастролі в маленьке містечко. Він запросив шалену ціну за свій виступ, запевняючи, що його знає вся країна. Увечері на його виступі було всього 10 чоловік. Адміністратор був дуже лютий:
- Ти ж казав, що тебе знає вся країна?
- Все правильно. Це ті десять, які мене ще не знають.
У опері:
- Тобі не подобається? – Пошепки питає дружина, помітивши, що чоловік починає вовтузитися.
- Тенор просто жахливий!
- Тоді підемо додому.
- Ні в якому разі! У третій дії його вб’ють. Я не можу відмовити собі в такому задоволенні.
П’яний чоловік приходить додому о 3 годині ночі. Дружина:
- Ти що, зовсім здурів, ти подивися, в якій ти прийшов!
- А хто тобі сказав, що я прийшов? Я просто зайшов взяти гітару ..
- Коли моя дочка співала по-італійськи, ви плакали. Напевно, ви італієць?
- Ні, я вчитель співу.
Гуляє дідусь-єврей з онуком на березі моря. Несподівано піднялася хвиля і понесла онука. Єврей заблагав:
- Боже, я служу тобі вірою і правдою все своє життя. За що ж ти забрав мого онука, мою єдину радість?
Тут знову накочує хвиля і виносить онука назад.
- Спасибі, Боже, але з ним була ще й скрипка ..
- А Ви говорили, що опера буде освистана?
- Кому ж свистіти, коли всі позіхають…
Оголошення про продаж піаніно:
«Елегія, 100 руб. Продається піаніно «Елегія», б / в. На кришці невелика тріщина від сокири ».
- Що таке концерт?
- Кашель публіки, який постійно перебивають музикою.
- Я в розпачі, – скаржиться чоловік психіатру, – Моя дружина переконала себе, що вона рояль.
- Ну, так, приведіть її до мене на прийом.
- Що Ви, лікарю! Знаєте, скільки коштує перевезення роялів?
Єврейська мама у педіатра:
- Лікарю! Подивіться, що з моїм Ізею. Йому вже 3 роки, а він ще не грає на скрипці!
- Я хочу грати на гітарі як бразильці у футбол.
- Ногами?
(Для знавців англійської мови)
- Що вийде, якщо впустити рояль з четвертого поверху на офіцера?
- A flat major (плоский майор або Ля-бемоль мажор)
Альтист запитує у скрипаля:
- Кажуть, ти вмієш 16-ті ноти грати?
- Вмію!
- А 32-гі?
- Вмію!
- Невже і 64-ті вмієш?
- Вмію!
- Слухай, зіграй хоча б одну!
- Чому альта ніколи не чути в записі?
- При монтажі сторонні шуми вирізують.
Син запитує у батька:
- Тату, а що таке ноти?
- Це як міді-файл, тільки на папері…
Розмовляють два композитора:
- Значить, колего, ви стверджуєте, що закінчення мого нового твору не зовсім вдале?
- Так, просто погане!
- А чому?
- Дуже далеко від початку …
- Ви знаєте, як врятувати потопаючого диригента?
(На природну відповідь «ні» відповідають – «Це добре»)
Джентльмен говорить своїй партнерці:
- Дивно! Як тільки я вас запрошую на танець, музика починає мені здаватися набагато коротшою.
- Звичайно, – відповідає вона, посміхаючись, – оркестром керує мій чоловік!
Піаністка пошепки говорить скрипалеві:
- Ви з глузду з’їхали! Ви ж втекли на двадцять чотири такти вперед!
Скрипаль піаністці:
- Зберігайте спокій. Нікому нічого не кажіть, я спізнююся на поїзд.
Пожежник поступає до музичної школи. На іспиті його запитують:
- Яка різниця між скрипкою та контрабасом?
Пожежник подумавши:
- Контрабас довше горить.
Два нових росіяни в театрі. Оркестр. Диригент на сцені. Один новий росіянин говорить іншому, вказуючи у бік сцени:
- Бетховен?
- Зі спини не розібрати.
Багатому кінопродюсеру прислали сценарій фільму про життя Чайковського. Він відреагував так:
- Хороша думка! А хто буде писати музику?
- Як співачки здійснюють самогубство?
- Стрибають з величезної висоти власного Его в безодню свого I.Q.
- Татку, дивись, пінгвіни летять!
- Ні, синку, пінгвіни не літають – це симфонічний оркестр летить, у них літак вибухнув …
- Чому трубу називають божественним інструментом?
- Тому що в неї дує людина, але тільки Бог знає, що звідти вийде!
- Шановні пані та панове! Зараз ми почуємо лауpеата багатьох межнародних конкуpсів і всесвітньо відомого віpтуоза! Він виконає кілька творів на своїй божественній скpипці! – Оголошує конфеpансье публіці.
- Але я зовсім не скpипаль, – шепоче збентежений музикант, – я піаніст.
- Пані та панове, – пpодолжує конфеpансьє, – сьогодні виконавець забув свою скpипку вдома і тому зіграє на піаніно, що ще важче!
- Яких видатних пpовокатоpів ти знаєш?
- Тільки одного.
- Hу, кажи …
- Композитоp Мендельсон.
- Але чому?
- Для мільйонів дуpнів він написав «Весільний маpш», а сам … все життя спокійно пpожив холостяком.
- Я дуже люблю класичну музику! Ось пpиходжу додому і вмикаю на повну гучність pеп …
Господи, як у ці хвилини я люблю класичну музику!.
Hа іспиті в консерваторію:
- Хто такий Євгеній Онєгін?
- Баритон.
- Любий, тобі подобається як звучить моя нова арфа?
- Цей стриптиз піаніно? Що тут може подобатися?
Два друзі скрипалі домовилися, що перший, хто з них помре, з’явиться після смерті до іншого і розповість, як там. І от один з них помирає від серцевого нападу і на наступну ж ніч приходить до свого друга.
- Хороші новини, – говорить він, – в Раю чудовий оркестр, і, наприклад, завтра ми граємо твою улюблену річ – «Шахерезаду».
- А погані новини є?
- Так. Ти повинен грати соло …
Новий росіянин побачив афішу біля консерваторії: «Johann Sebastian Bach», і кричить:
«Пацани, наш російський шансон вже в консерваторії грають! І навіть співак імпортний – Жиган Севастьян Бац!»
- Жахливо, напевно, коли оперний співак розуміє, що не може більше співати!
- Найжахливіше, коли він цього не розуміє.
Повинні грати «Месію» Генделя для щорічного фестивалю, присвяченого композиторові. Контрабасист прибігає на репетицію за хвилину до початку. Він хапає змичок і дивиться на диригента в очікуванні сигналу.
- А вам не потрібен час, щоб настроїтися?
- А що моя партія з минулого року змінилася?
- Що спільного у всіх хороших диригентів?
- Вони всі вже померли.
- Як називають піаніста, який пам’ятає всього лише два акорди?
- Музичний критик.
- Яка різниця між реактивним літаком і трубою?
- 3 дБ.
У зоомагазині покупець цікавиться цінами на папуг, бачить одного – великого з найясравішим пір’ям.
- Скільки коштує ця птаха?
- 10 тис, – каже продавець.
- Боже, чому так дорого?
- Ця папуга може співати все арії Моцарта.
Покупець здивований, але це для нього – дорого, тому він підходить до птаха, яка виглядає скромніше.
- А скільки за цього?
- 20 тис.
- Але чому?
- Крім Моцарта, у нього в репертуарі ще Верді і Вагнер.
І тут в кутку покупець бачить клітку з обскубаною непримітною пташкою, скоріше схожу на горобця.
- Ну, а цей скільки коштує?
- 100 тис.
-??! Що ж він уміє робити?
- У принципі, – каже продавець, – він взагалі нічого не вміє. Але ті двоє називають його «Маестро».
Два друзі скрипалі домовилися, що перший, хто з них помре, з’явиться після смерті до іншого і розповість, як там. І от один з них помирає від серцевого нападу і на наступну ж ніч приходить до свого друга.
- Хороші новини, – говорить він, – в Раю чудовий оркестр, і, наприклад, завтра ми граємо твою улюблену річ – «Шахерезаду».
- А погані новини є?
- Так. Ти повинен грати соло …
Новий росіянин побачив афішу біля консерваторії: «Johann Sebastian Bach», і кричить:
«Пацани, наш російський шансон вже в консерваторії грають! І навіть співак імпортний – Жиган Севастьян Бац!»
- Жахливо, напевно, коли оперний співак розуміє, що не може більше співати!
- Найжахливіше, коли він цього не розуміє.
Повинні грати «Месію» Генделя для щорічного фестивалю, присвяченого композиторові. Контрабасист прибігає на репетицію за хвилину до початку. Він хапає змичок і дивиться на диригента в очікуванні сигналу.
- А вам не потрібен час, щоб настроїтися?
- А що моя партія з минулого року змінилася?
- Що спільного у всіх хороших диригентів?
- Вони всі вже померли.
- Як називають піаніста, який пам’ятає всього лише два акорди?
- Музичний критик.
- Яка різниця між реактивним літаком і трубою?
- 3 дБ.
У зоомагазині покупець цікавиться цінами на папуг, бачить одного – великого з найясравішим пір’ям.
- Скільки коштує ця птаха?
- 10 тис, – каже продавець.
- Боже, чому так дорого?
- Ця папуга може співати все арії Моцарта.
Покупець здивований, але це для нього – дорого, тому він підходить до птаха, яка виглядає скромніше.
- А скільки за цього?
- 20 тис.
- Але чому?
- Крім Моцарта, у нього в репертуарі ще Верді і Вагнер.
І тут в кутку покупець бачить клітку з обскубаною непримітною пташкою, скоріше схожу на горобця.
- Ну, а цей скільки коштує?
- 100 тис.
-??! Що ж він уміє робити?
- У принципі, – каже продавець, – він взагалі нічого не вміє. Але ті двоє називають його «Маестро».
Один скрипаль розказує іншому свій сон.
- Уяви, насниться ж таке! Ніби я помер, потрапляю на Небеса, а Св. Петро мене зупиняє перед воротами Раю і говорить: «Музикантів не пускаємо». І тут, за воротами Раю, уяви, я бачу тебе!
Я кажу:
«Хвилинку, он там за воротами мій старий друг, ми з ним все життя разом грали!».
А Св. Петро мені:
«Ах, цей … Та який він музикант …»
Йде музикант – повертається з репетиції оркестру. Підходить до музиканта на вулиці кореспондент:
- Ми проводимо соцопитування. Скажіть, будь ласка, як часто Ви буваєте в театрі?
- Два рази на день …
- О, Ви так любите театр?
- НЕ-НА-ВИ-ЖУ!!
На площі стоїть скрипаль із футляром у руках. Повз пробігає молодий чоловік і на ходу питає:
- Не підкажете, як потрапити в Карнегі-Хол?
- Займатися треба, молодий чоловіче …
Чоловік з дружиною пішли в оперу. Після перших тактів увертюри чоловік запитує:
- Люба, поясни мені, будь ласка, чому в опері в перших трьох рядах сидять глядачі з музичними інструментами?
Шотландець виграв велику суму грошей в лотерею і купив піаніно. Одного разу сусід бачить, як той везе це піаніно на тачці:
- Що трапилося? Ти повертаєш піаніно назад?
- Ні, їду брати перший урок.
- Це ви продаєте піаніно?
- Так. Але з однією умовою.
- Якою?
- Піаніно треба винести так, щоб дружина і дочка цього не помітили.
- Скажіть, пане Рабинович, ви вмієте грати на скрипці?
- Ви знаєте, 10 років тому в мене був брат, який був старший за мене на 10 років. Якось влітку він відправився на відпочинок у місто Житомир, де оселився в одному з кращих готелів, де він проводив чудесно час, мав басейн і ситний обід, за яким познайомився з однією красунею, яку він пристрасно полюбив. Так от, вона вміла грати на скрипці!
Дружина «нового росіянина» бачить на вулиці афішу і каже чоловікові:
- Давай сходимо на концерт Моцарта.
- Навіщо? Моцарт же ж ясно написав, що цей концерт не для нас, а для флейти з оркестром!
Тату, а що таке опера?
- Це таке місце, синку, куди приходиш, сідаєш, думаєш, пройшло вже 3 години, а дивишся на годинник – всього 15 хвилин.
Одного разу у літаку відомий диригент Артуро Тосканіні став з середини прослуховувати музичну передачу, в якій виконували «Героїчну симфонію» Бетховена. Незабаром він почав обурюватися:
«Що за негідник бере такі темпи!»
До кінця передачі він уже був готовий викинути приймач за борт, але тут пролунав голос диктора:
«Ви слухали запис оркестру Бі-Бі-Сі під керівництвом Артуро Тосканіні».
Відомий скрипаль Пабло Сарасате одного разу прочитав у газеті статтю, в якій музичний критик назвав його генієм. Сарасате тільки похитав головою:
«Протягом тридцяти семи років я не менше дванадцяти годин в день вправляюся в грі на скрипці, а тепер ця людина називає мене генієм!»
Підходить альтист до інспектора оркестру:
- У нас в групі помер один альтист, ось збираємо по 10 гривень на похорон …
Інспектор дістає з кишені 100 гривень:
- Поховайте всіх!
Зустрічаються двоє колег по роботі. Один іншому:
- Виявляється Поваротті не такий вже і великий тенор!
- Таак? А Ви були на його концерті?
- Ні, але мені дещо наспівав з його репертуару Рабинович.
Розмова двох нових росіян:
- Піду вчитися в консерваторію на піаніста!
- Навіщо?
- Ну прикинь! Великий театр! Величезний зал! Купа народу! Всі дивляться на мене! А я сиджу на сцені і пальці гну!
Приїжджий знаменитий диригент повинен був вперше виступатиме з місцевим симфонічним оркестром.
- З чого він почне, як ви думаєте? – Запитали оркестранта.
- Не знаю, що він там задумав, але ми збираємося грати сьому симфонію.
- Ти помітив, – запитує співак, – як мій голос наповнив концертний зал?
- А ти помітив, як люди почали залишати зал, аби звільнити місце для твого голосу?
Оркестр Герберта фон Караяна жартував: «У нас дуже хороший диригент, але навіть він не може нас збити!»
Слід пам’ятати, що в історії Людства ніхто ніколи не поставив пам’ятника музичному критику.
У Голландії про поганих звукорежисерів кажуть: «У нього вухо Ван Гога»