Творчість складається з цілої системи взаємопов'язаних здібностей-елементів і передбачає розвиток уяви, асоціативного мислення, фантазії, пізнавального інтересу, мовної діяльності, пам'яті.

        Сьогодні у нашому суспільстві виникла нагальна потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадян. У наш час люди все більше усвідомлюють, що саме творчість є найважливішою складовою творчого успіху. І здатність творити можна розвинути. Тому працюючи над проблемою формування загальнокультурної компетентності шляхом розвитку творчих здібностей учнів, я ставлю за мету не тільки виявляти, розвивати таких учнів, а й стимулювати їх у таких видах музичної діяльності, що ефективно впливають на формування творчих здібностей. Над розробкою педагогічних проблем, пов'язаних з творчим розвитком особистості дитини, працювали видатні педагоги 20-х і 30-х років: П.П.Блонський, С.Т.Шацький, Б.В.Асаф’єв, Н.Я.Брюсова. Спираючись на їх досвід, збагачений півстолітнім розвитком науки про вчення і виховання дітей, кращі педагоги на чолі з "старійшинами" - В.Н.Шацькою,  Н.Л.Гродзенською,  М.А.Румер, Г.Л.Рошалем,  Н.І.Сац теоретично і практично обґрунтували принцип творчого розвитку дітей.

Актуальність проблеми розвитку творчих здібностей школярів обумовлена ​​необхідністю вдосконалення організації творчої діяльності учнів на уроках музичного мистецтва і стимулювання їх активного ставлення до дійсності. Зокрема в концепції художньо-естетичного виховання учнів наголошується, що сучасні навчальні заклади мають стати осередками виховання справжньої духовності, плекання творчої особистості. Мета художньо-естетичного виховання передбачає розвиток загальнокультурної компетентності, здатність особистості до самореалізації.

Провідним засобом реалізації загальнокультурної компетентності школярів вважаю розвиток творчих здібностей учнів через музично-творчу

діяльність, яка представлена різноманітними видами роботи (слухання музики, різні форми співу, елементарне музикування, музично-ритмічні рухи, ознайомлення з історією та теорією музики, творчі форми музичної діяльності тощо).

Проаналізувавши свій досвід роботи в школі, вважаю, що в сучасному  уроці музичного мистецтва особливе місце має зайняти:

• творча діяльність дітей, яка сприяє формуванню уяви, мислення, винахідливості, творчих здібностей;

• знання та вміння, якіучні повинні вміти застосовувати в самостійній діяльності;

• гра – як основний вид діяльності особливо учнів початкових класів.  

Урок музики - це урок мистецтва. Яким мені бачиться цей урок? Звичайно ж творчим. Допомогти дитині прокинутися, дати поштовх і розвинути творчі здібності у дітей - це і є моя основна мета при навчанні кожної дитини. Цей урок повинен сприяти вирішенню наступних завдань, які спрямовані на формування загальнокультурної компетенції:

• формування культури почуттів;

• збагачення емоційно-естетичного досвіду;

• розвиток універсальних якостей творчої особистості.

    Для ефективної реалізації проблеми, над якою працюю, вважаю необхідним спрямовувати учнівську творчість  в різних напрямках - літературному, образотворчому, театрально-драматичному і музичному.

Зразком літературних творчих завдань можуть бути: підбір або написання віршів до музики, малюнків, творів вражень про музику, творів на музично-естетичні теми, створення казок, легенд. Так приміром з учнями початкових та середніх класів, вивчаючи нотну грамоту і пісні зимового

циклу, даю завдання написати казку або розповідь про зиму, зимові розваги, але в словах, де зустрічаються нотні склади (до-рога, мі-сто, сі-рий, ре-йс, і т.п) записувати їх нотами. У 8 класі, вивчаючи творчість Й.С.Баха та підбиваючи підсумок уроку, учні самостійно складають вірш.

Музичні враження учнів підсилюються зразками образотворчого мистецтва. Під час знайомства з музичними творами, так чи інакше пов'язаними з картинами природи («Дощик» В.Косенка, «Ранок» Е. Гріга, «Пори року» А. Вівальді) пропоную учням підібрати кольори, фон, які б допомогли розкривати стан природи й душі людини. Даючи завдання намалювати картину на тему програмного музичного твору, обов'язково звертаю їхню увагу на зображення характерних персонажів, пошук виразності колориту, ліній і штрихів малюнка, композиції. Також на своїх уроках  використовую такі творчі образотворчі завдання: намалювати сюжети музичних творів, виліпити з глини, пластиліну персонажів музичних казок, п’єс, пісень, оформити програму та афішу концертів, музичних спектаклів.

Яскравим прикладом театрально-драматичних завдань є інсценізація пісень, яку особливо люблять діти початкових класів,( у.н.п. «Два півники», «Ходить гарбуз по городу»), адже під час театралізованих перевтілень з масками , елементами костюмів, дитина стає учасником її величності гри. Виконуючи яку-небудь роль у грі, дитина стає активною, зацікавленою. Використання саме таких ігрових моментів веде до підвищення творчого потенціалу учнів, до більш глибокого, осмисленого та швидкого засвоєння інформації. Учнів 8 класу активізує гра в кореспондентів, так наприклад, вивчаючи теми «Джаз», «Зірки французької естради», «Виникнення рок музики», учні самостійно готують репортажі з «місця події» (наприклад:  концерт відомого рок гурту) або «беруть інтерв'ю» в самих зірок естради. 

 Музичні творчі завдання систематизуються по-різному, наприклад: 

    для розвитку ритмічного відчуття;

    для розвитку ладового, звуковисотного й інтонаційного слуху;

    для розвитку художньо-образних уявлень і виконавських здібностей у процесі гри на дитячих музичних інструментах.

Працюючи з дітьми, я використовую такі творчі завдання:

 для розвитку ритмічного відчуття:

1.     Придумати слова у заданому ритмі.

2.     Створити ритмічну відповідь на ритмічне запитання.

3.     Гра "Відгадай пісню за ритмом"

4.     Імпровізація ритмічного акомпанементу.

5.     Передати на ударних інструментах ритмічний малюнок загадки і створити до неї відповідь.

6.     Читання вірша з паузами, під час яких необхідно простукати або проплескати придуманий ритм.

7.     Записати ритмічний малюнок до заданого вірша

для розвитку ладового, звуковисотного й інтонаційного слуху:

1.     Створити мелодію імені (кожен учень до свого імені добирає мелодію).

2.     Гра „Музична казка" (придумати інтонації, звуки, які можна почути в лісі, а також героїв казок, з якими можна було зустрітися в музичному мандруванні).

3.     Імпровізація (у діалогах, у створенні музичних фраз).

4.     Передати в інтонації різні почуття: радість, сум, упевненість, спокій і ін.

    Для розвитку художньо-образних уявлень і виконавських здібностей у процесі гри на дитячих музичних інструментах:

1.    Проілюструвати вірш, оповідання або маленьку історію музично-шумовим супроводом.

2.    Створити музичні ілюстрації до казки, запропонованої вчителем.

1. В ситуації „Якби я був композитором"  визначити засоби виразності для передбачуваного твору.

У початковій школі ми створюємо свій шумовий оркестр. В якості домашнього завдання хлопцям пропонується виготовити який-небудь музичний інструмент. Фантазії і вигадки дітей варто тільки позаздрити. Це і кіндер-сюрпризи, наповнені різною крупою, монетками (від цього і різний тембр звучання їх інструменту), і коробочки, наповнені бісером, металеві кришки, з'єднані скотчем і наповнені горохом. Дуже тішить, що у виготовленні інструментів допомагають батьки (а це вже творчість батьків і дітей) - тріскачки, виготовлені татом і розписані сином (а скільки на обличчі хлопчика було радості, коли він грав на них). Звичайно, оркестром керує диригент. І ось змах диригентської палички і "Гопак" у виконанні щойно створеного оркестру звучить радісно і завзято.

Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як розвиток творчого інтересу, використання цікавих аналогій, створення ситуацій емоційного переживання, метод відкриття, створення ситуації вибору, самостійна дослідницька робота. А також різні види творчо-розвивальних технологій:

• технологія особистісного відкриття знань, умінь і навичок (учень -суб'єкт навчання, в результаті «відкриття» засвоюються знання, вміння);

• технологія навчального дослідження;

• проектна технологія (передбачає розв'язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, виконання творчих проектів, що потребує використання різних методів, засобів навчання, а з іншого боку - інтегрування знань, умінь різних наук);

• технологія «мозкового штурму»;

 

• технологія розв'язування дослідницьких проблем.

• Робота по розкриттю і активізації творчих здібностей вплітається в звичайний урок музики, поєднується зі співом, нотною грамотою, слуханням музики і іншими формами роботи.   Всі форми музичних занять в школі повинні сприяти творчому розвитку учнів, тобто виробляти в них прагнення зробити щось своє, нове, краще.

• Формування загальнокультурної компетентності можливе у тісному взаємозв’язку навчальної та позакласної діяльності. Урок музики буває раз на тиждень. Але щоб знання і враження, отримані дітьми на уроці, дали паростки, вчитель повинен проводити  позакласну роботу. Результатом творчої роботи вчителя і учнів є  участь в концертах, фестивалях не лише шкільних, а й міських. Кожен виступ ретельно готується. Концерт - це не лише радість і свято, але  і важка, напружена робота, результатом якої є зайняті призові місця і творчий ріст дітей.

• Музика пронизує все життя  школи: концерти, фестивалі, ранки, конкурси, КВНи. Традиційними стали свята: "Новий рік", "Останній дзвінок", "Зустріч шкільних друзів", "Випускний вечір" і ін..

• Педагогічна спрямованість вищеописаних  завдань, форм і методів роботи по формуванню творчих здібностей очевидна: за період роботи над проблемою підвищився інтерес учнів до музики, легше встановлюється робоча дисципліна, уроки стали проходити цікавіше, активізувалася  увага і, що важливо,  учні розкриваються, стають розкутішими, їх думка працює самокритичніше, до помилок товаришів вони починають відноситися терпимо, стають доброзичливішими.

• Такий підхід в цілому формує цікавий, ефективний результат  

​

​

            ЛІТЕРАТУРА

1. Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі. Методичний посібник./О.О. Гумінська. - Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 104 с.

2. Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах./ Е.П.Печерська. – Київ: Либідь, 2001. – 270 с.

3. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання Науково-методичний посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І.  Пометун. — К.:   Видавництво А. С. К. , 2004. — 192 с.

4. http://metodportal.net/

5. http://ostriv.in.ua/

6. http://www.mon.gov.ua/

7. http://www.osvita.org.ua/

8. http://www.koippo.kr.ua/

9. https://sites.google.com/site/osvitnires/navcalni-pred/muzicne-mistectv